Критерії економічної оцінки якості землі
Анотація
Дана стаття присвячена дослідженню критеріїв оцінки якості землі для вирішення задачі інтегрованого її керування з метою виконання норм природокористування. Даний підхід дозволяє прогнозовано та оптимально планувати діяльність, як окремим господарствам, так і всієї державі. Він сприяє отриманню максимального урожаю, стратегічному керуванню технологічними процесами для зменшення дегуміфікації грунту, організації земельного кадастру та упорядкуванню землі в умовах сільськогосподарського господарювання.
Стратегічний напрямок використання земельних ресурсів у перспективі визначає його подальший характер використання, вибір сівозмін, застосування оптимальних технологічних процесів, строків висіву та збору урожаю, тощо...
Стан грунтів повинен відображатись у Земельному Кадастрі, характер деградаційних процесів та тенденцій бути контрольованим та підлягати екологічному моніторингу і контролю. Інформаційне забезпечення за якістю грунтів дозволить керувати та зменшити негативні явища, які впливають через антропогенне надмірне навантаження. Запропоновані критерії для оцінки якості землі дозволять забезпечити надходження в економіку регіонів і країни в цілому. Це створить основу для формування нових економічних ринкових механізмів. Розглядаються джерела диференційної земельної ренти як додаткові чисті прибутки. Досліджуються економічні критерії вартості валової продукції, окупність витрат на земельні ресурси, розмір диференційного прибутку, та диференційної ренти, коефіцієнт умовного пасовища та інші…
Економічні критерії якості землі дозволяють надати гарантії прав власності та їх надійний захист, підтримку системи оподаткування, гарантії іпотечних кредитів, проведення державного контролю за використанням та охороною землі, юридичний супровід землі, розвиток територій, стратегічне планування сільськогосподарської діяльності. Раціональне використання землі на основі економічних критеріїв разом із оцінкою екологічних показників дозволить системно підійти до збереження навколишнього середовища, підвищити рентабельність виробництва продукції, зменшити витрати та скоротити строк окупності вкладених коштів. Отримані результати дослідження можливо використати для формалізації оцінки стану грунтів з метою впорядкування землеустрою і кадастру, вирішення загальних діагностичних задач стратегічного та поточного корегування і поліпшення якості землі для отримання ефективних і оптимальних рішень покращення урожайності за умови виконання екологічного законодавства.
