Розподілення волого в середині зернової маси після збирання та під час сушіння

Анотація

На разі одна із головних задач сільського господарства в України є збільшення об'ємів виробництва зерна. У зв'язку з цим, постає проблема створення необхідних умов для тривалого зберігання врожаю. Зерно з полів може надходити з різною ступеню вологості, а саме: сухе, з середньою вологістю, вологе та сире. Найбільш розповсюджений метод зберігання зернової маси – є зберігання її у сухому стані, це зумовлює необхідність наявності такого важливого технологічного процесу,  як сушіння. Волога в зерні знаходиться на поверхні у капілярах та усередині клітини зерна. Ця волога відіграє дуже важливу роль у життєдіяльності зерна, проте надлишок цієї вологи призводить до інтенсифікації життєвих процесів. Волога у зерновій масі розподілена нерівномірно, при середній вологості зерна 22% близько 10% мають вологість нижче 17%, а понад 20% вище 25%, також треба відзначити, що у зернині волога також розподіляється нерівномірно: найбільше її є в зародку, менше – в ендоспермі, а ще менше – в оболонках. Технології, які наразі застосовуються в Україні є досить малоефективні, енергоємністні та не екологічні. Впровадження новітніх та економічних технологій є загальною метою сільського господарства України. Такими технологіями можуть стати методи непрямого впливу, наприклад, опромінення зернової маси електромагнітним полем у ВЧ та НВЧ діапазонні. Для впровадження непрямих методів потрібне повне розуміння їх вплив на об'єкт сушіння. Ці методи заснований на поглинанні електромагнітної енергії  в діелектриках. Суха складова зерна не створює перешкод для проходження електромагнітних хвиль, в наслідок цього електромагнітні хвилі не поглинаються сухим зерном, а поглинаються тільки вологою, яка знаходиться у вологому зерні та в подальшому відбувається нагрів та просушка тільки  вологого зерна. Якщо допустити помилки у розрахунку, то під час сушіння зерно може втратити свої біологічні властивості. У даній науковій роботі були проведені теоретичні дослідження розподілу вологи у зерні, для подальшого впровадження інноваційних методів післязбиральної обробки