Вибір стратегії поводження і створення економіко-математичної моделі управління твердими побутовими відходами на основі світового позитивного досвіду кінця XIX - початку XX ст.
Анотація
Предметом вивчення в даній статті є процес «поводження з відходами». Мета даної статті полягає у вивченні позитивного досвіду утилізації та переробки твердих побутових відходів (ТПВ) кінця XIX - початку XX ст. в деяких країнах світу; створення економіко-математичної моделі раціонального розподілу ТПВ по підприємствах з урахуванням наявності необхідних технологій і виробничих потужностей.
Завдання: Провести аналіз літературних джерел і систематизувати дані по формуванню ТПВ в ряді країн світу; зробити висновки про можливість використання позитивного міжнародного досвіду для управління відходами, визначити чинники, що впливають на вибір стратегії управління ТПВ; дати математичне формулювання економіко-математичної моделі розподілу ТПВ по переробним підприємствам з урахуванням наявності необхідних технологій і виробничих потужностей.
Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. А саме: на основі системного аналізу були проаналізовані дані щодо досвіду утилізації та переробки ТПВ кінця XIX - початку XX ст. в деяких країнах світу, в т. ч. і на територіях, які входять до складу сучасної України. Шляхом використання теоретичних положень дослідження та апарату лінійного програмування було подано математичне формулювання економіко-математичної моделі розподілу ТПВ по переробним підприємствам з урахуванням наявності необхідних технологій і виробничих потужностей.
Отримані наступні результати: Вивчено позитивний досвід утилізації та переробки ТПВ кінця XIX - початку XX ст. в деяких державах світу. Проаналізовано основні стратегії управління відходами, їх переваги та недоліки, а також виявлено чинники, що впливають на ефективність «поводження з відходами», при виборі стратегії управління ТПВ.
Висновки: Небезпека відходів, які накопичуються в великих містах, для здоров'я людей і зараження ґрунтів та водойм усвідомлювалася фахівцями вже в кінці XIX століття. Цілком реально використовувати в Україні досвід Київа та Німеччини початку XX сторіччя, і переробляти ТПВ в паливо і корм для худоби. Для підвищення ефективності «поводження з відходами», при виборі стратегії управління відходами слід враховувати не тільки дисперсію якісного складу і норм накопичення побутових відходів, а й організаційно-технічні операції регулювання робіт з відходами. Економіко-математична модель розподілу відходів по переробним підприємствам з урахуванням наявності необхідних технологій і виробничих потужностей може бути сформульована як транспортна задача розподільного типу. Аналогічно, можуть бути сформульовані завдання максимізації прибутку або ж розподілу відходів галузевого характеру, наприклад, складних хімічних виробництв, військових відходів і т.д.
