Модель визначення величини одноразової грошової допомоги в разі смерті (загибелі) осіб, які мають військові або спеціальні звання
Анотація
У статті розглянуто підходи до розрахунку розміру і форми виплати грошової допомоги у разі загибелі людини при виконанні службових обов'язків. Проведено історичний аналіз законодавства різних країн щодо заміни принципу кровної помсти можливістю виплати грошового викупу. Відзначено, що в кінці XIX століття в ряді країн (Греція, Албанія, Сербія, Італія, на Корсиці, Японія, Ємен та ін.) кровна помста була частиною звичайного права і діяла паралельно з публічним правом. У деяких республіках СРСР, не дивлячись на активну ідеологічну роботу і потужний апарат прокуратури і правоохоронних органів, даний звичай залишався потужним соціальним регулятором. Незважаючи на протидію публічного права і осуд, з точки зору культурних цінностей, цей стародавній звичай общинно-родового ладу існує на території сучасної Туркменії, Таджикистану, Киргизії, Казахстану, Грузії, Абхазії, Азербайджану. Відзначено, що в період формування і розвитку постійних армій в Європі, з'явилися виплати відставним військовим, в тому числі їх вдовам (матерям або дітям). Першим міжнародним прецедентом по спробі оцінити вартість життів своїх убитих громадян був Версальський мирний договір (28.06.1919 р). Перші серйозні наукові дослідження з визначення вартості життя людини були розпочаті в США в 30-х роках ХХ ст. в процесі оцінки наслідків дорожньо-транспортних пригод. Не дивлячись на те, що в світовій практиці накопичений значний досвід щодо розрахунку економічного еквівалента «ціни життя людини», в Україні відсутній єдиний стандарт розрахунку вартості людського життя, що дозволяє визначити компенсацію при загибелі людини. Практично завжди, сума виплат визначається або відомчими нормативно-правовими документами, або вузько профільованими законодавчими актами. Для визначення розміру компенсації в разі настання аналізованої події авторами обрана схема компенсації неотриманого доходу, який складається з грошового утримання, неодержаного за весь термін залишилася служби, пенсії, що виплачується довічно. Можлива заробітна плата або інші доходи, отримані під час перебування на пенсії, при обрахуванні величини неодержаного доходу не враховуються. Запропонована схема побудована на принципі усередненого підходу, виходячи з морального принципу про рівність кожного перед подією, що розглядається. Під час розрахунку величини компенсації всі сумніви тлумачаться на користь потерпілого. Отримано математичний вираз, що дозволяє визначити остаточний розмір виплат.
