Еволюція розвитку ізолювальних засобів захисту на прикладі вітчизняної гірничорятувальної служби в кінці XIX початку XX століття

Анотація

У статті проаналізовано умови праці та стан травматизму у вугільній промисловості України. Показано основні чинники, що призводять до появи надзвичайних і аварійних ситуацій, а також характер уражень, які зазнають працівники галузі. Проведено ретроспективний огляд розвитку охорони праці і гірничорятувальної справи починаючи з XVIII століття на території Російської Імперії, що належить до сучасної України. Показана роль видатних вчених у вивченні рудничного газу і розробці заходів боротьби з ним. Наведено інформацію про вплив з'їздів гірничопромисловців на створення і функціонування рятувальних станцій, на найбільш небезпечних шахтах. Проаналізовано роботи відомих вітчизняних вчених початку ХХ століття присвячених аналізу вибухів гримучого газу і заходам щодо їх попередження, пропаганді ідей створення гірничорятувальної служби. Основна увага в статті приділено огляду еволюції вітчизняних засобів індивідуального захисту органів дихання, в період з кінця XIX до початку XX століть, включаючи розробки для військово-морського флоту. Наведено маловідомі факти про конструкцію і випробування унікального рятувального пристрою замкнутого циклу дихання інженера Левицького, «апарат Макіївка, що оживляє», характеристики якого значно випереджали іноземні аналоги. Показано те значення, яке мав цей зразок для вдосконалення вітчизняних та іноземних засобів порятунку і захисту. Висловлено пропозицію про необхідність проведення подальшого вивчення цих матеріалів з метою закріплення пріоритету вітчизняних розробок в сфері індивідуальних засобів захисту, що застосовуються в промисловості і службах порятунку.