Дія гамма-опромінення на генетичну мінливість пшениці
Анотація
У статті наведені результати вивчення генетичної мінливості різних сортів ярої твердої пшениці залежно від дії різних доз гамма-променів на насіння. Досліджувались показники загальної частоти індукованих змін рослин пшениці в першому пострадіаційному поколінні та частки з них морфо-фізіологічних сприятливих змін. У проведених дослідах спектр індукованих змін був представлений змінами фертильності колоса, висоти рослин та будови колоса. Виникнення мутаційних змін підтвердилось визначенням хромосомних порушень в меристемах корінців. Найбільший їх процент зафіксовано у варіантах опромінення 100 -150Гр. Переважна кількість морфологічних змін колосу спостерігалась в колосі першого порядку. Також спостерігалась поява рослини з низьким або карликовим ростом, стійких до полягання. Негативним фактом було те, що чим низькоросліші були мутанти, тим дрібніше було в них зерно, а отже, і вага зерна з колоса, та вага 1000 зерен знижувалась. Відмічено, що оптимальною дозою, при якій отримана найбільша кількість морфо-фізіологічних сприятливих змін є доза 150 Гр. Стимуляція під впливом таких доз мутагенів захисно-відновлювальних систем рослин приводить до підвищення стійкості їх до стресових умов навколишнього середовища, що суттєво підвищує ефективність позитивного добору. Даний метод дозволяє отримати різноманітні генетично-змінені форми, які можуть використовуватись в якості вихідного матеріалу для селекції нових сортів. Аналіз отриманих результатів показав, що за загальною частотою індукованих змін, та часткою сприятливих з них найбільш мінливим є сорт твердої пшениці Харківська 27. Проблема. Одним із найсучасніших методів селекції є індукований мутагенез, значення методів якого полягає в тому, що вони, змінюючи генетичну структуру організмів, сприяють виникненню нових мутацій, чим збагачують природні ресурси генетичної мінливості, даючи селекціонерам великий матеріал для проведення добору і створення нових сортів (Кулиев Р.А., 1996, Моргун В.В., Логвиненко В.Ф., 1995; Ahloowalia B.S., Maluszynski M., 2004). Накопичено великий фактичний матеріал, який свідчить про різноманітні реакції рослинного організму на дію іонізуючої радіації.
