Дослідження електромагнітних перетворювачів струму для керування джерелами реактивної потужності
Анотація
У роботі наведені результати дослідження електромагнітних перетворювачів струму для контролю реактивної потужності систем електропостачання, що є досить актуальним в даний час, оскільки дані пристрої використовуються в якості первинних елементів перетворення сигналу про роботу джерел і споживачів систем електропостачання для забезпечення безперебійної роботи електрообладнання.
Проаналізовано розподіл магнітного потоку у магнітній системі електромагнітного перетворювача-датчика сигналу, тобто процес перетворення первинного електричного струму системи електропостачання у вихідний електричний сигнал (напруга), що зручний для прийому та обробки. Це дозволяє збільшити можливості розробки нових конструкцій на основі цифрової технології. В роботі наведена графова модель магнітного кола перетворення первинного електромагнітного перетворювача дозволяє визначити значення магніторушійних сил у вузлах даної графової моделі.
Вирішено питання можливості широкого застосування первинних електромагнітних перетворювачів струму з високою точністю, лінійністю вихідних характеристик, уніфікованими вихідними величинами, розширеними спектрами перетворюваних величин та вирішено питання обмеження їх використання через недостатнє формування принципів побудови, методів розрахунку і проектування розподілених магнітних систем перетворювачів струму. В роботі також наведено залежності магніторушійної сили і зміни магнітного потоку в залежності від кількості ділянок розбиття кола перетворення – n, статичні характеристики при зміні повітряного зазору, та залежність вихідної напруги від кількості витків.
В підсумку було встановлено, що використання моделі з розподіленими параметрами підвищило точність розрахунку сигналу керування при адаптивному керуванні гібридними джерелами реактивної потужності; проведені на основі графових моделей експерименти забезпечили уніфіковане значення вихідного сигналу при відповідних встановлених величинах повітряного зазору магнітопроводу та кількості витків чутливого елемента; стале значення вихідного сигналу керування відносно вхідного сигналу після включення первинного електромагнітного перетворювача струму у вторинну напругу досягнуто в інтервалі часу, що нижче гранично допустимого.
